MINT-кола. Порадники для вчителів, вихователів та батьків.

Переваги поєднання MINT (STEM) та читання

Поєднання MINT (STEM) та читання покращує можливості дітей у їхньому майбутньому: освіта MINT(STEM) – це ключ до самостійних та відповідальних дій, а читання – головна передумова до освіти. Разом вони доповнюють одне одного та дозволяють дітям формувати майбутнє суспільство.

Тому наша мета полягає ще і в тому, щоб поінформувати батьків, бібліотекарів та вчителів про переваги інтегрованого сприяння MINT (STEM) і навичок читання та підтримати їх у їхній щоденній роботі за допомогою інформаційних та методичних матеріалів.

А у дітей повинні посилитись інтерес і задоволення від читання та досліджень природи та техніки.

Чотири дослідницькі кола як інструменти для підтримки навчання в MINT*.

Кола слід сприймати як моделі або інструменти. Вони допомагають дорослим експериментувати разом з дітьми та вести діалог про повсякденні явища.

Кожне коло містить ключові етапи дослідницького процесу. Це означає, що проведення дослідів та експериментів, починаючи з дошкільного віку, може бути здійснене таким чином, що дівчата та хлопці отримуватимуть новий досвід під час навчання на основі своїх запитань.

Дослідницькі кола пропонують використовувати доступні дослідження, але не завжди їх слід ретельно дотримуватися у повсякденному освітньому житті.

* методичні матеріали «4 дослідницькі кола» розроблені фахівцями з Фонду “Будинок маленьких дослідників” (Stiftung Haus der kleinen Forscher), Німеччина

Повний порадник у форматі PDF за посиланням.

Повний порадник у форматі PDF за посиланням. 

 Повний порадник у форматі PDF за посиланням. 

 Повний порадник у форматі PDF за посиланням.  

ВМІННЯ ПОЯСНЮВАТИ

Навчальний досвід

Діти відкривають для себе, що умови або причини та наслідки можуть бути пов’язані між собою. Вони дізнаються, що причина і наслідок, наприклад, можуть виражатися реченнями зі сполучниками  „якщо...?, тоді...” або „чим…, тим...”.

Де діти стикаються з цим у повсякденному житті?

Діти постійно стикаються з причинно-наслідковими зв’язками. Чим довше відкритий кран, тим більше наповнюється склянка для полоскання зубів. Коли сонце заходить, надворі настає вечір і стає прохолодніше. Якщо тарілка вислизає з моєї руки, вона розбивається на кахельній підлозі.

Практична ідея: що станеться, якщо ...?

Візьміть предмети для вправи „якщо-то”, в якій результат видно відразу.

Візьміть, наприклад, склянку води та м’ячик для гри в пінг-понг і тримайте кульку над склянкою, але не відпускайте її. А тепер запитайте дітей: „Як ви думаєте, що станеться, якщо я відпущу м’ячик?”. Діти  висловлюють припущення. Після того, як ви разом вирішите, що буде далі, настає черга дітей. Які „якщо” чи „ чому” спадають їм на думку і як вважають інші, що тоді трапляється?

Навчальний досвід

Діти дізнаються, що методично контрольований підхід може бути використаний для дослідження складних питань і при цьому можуть бути цілеспрямовано вивчені окремі фактори. 

Де діти стикаються з цим у повсякденному житті?

Багато факторів взаємодіють у повсякденному житті та нашому довкіллі, тому часто важко виявити чіткі причинно-наслідкові зв’язки. Від чого залежить, як швидко я можу ковзати?  Від нахилу гірки чи матеріалу моїх штанів? Як буває, коли йде дощ? Або під час ковзання в воду?

Практична ідея: Від чого це залежить? 

Дайте дітям перевірити явище, на яке можуть впливати різні фактори, наприклад, такі як замерзання води.

Для цього наповніть разом з дітьми водою різні посудини, виготовлені з різних матеріалів та різних кольорів. Помістіть їх у морозильну камеру. Через деякий час перевірте з дітьми, чи не замерзає вода в деяких ємностях швидше, ніж в інших. Від чого це могло б залежати? Від матеріалу? Типу посудини? І те, і інше? Кількості води або кольору посудини? Спочатку подумайте з дітьми про те, як вони можуть з’ясувати, які фактори впливають на процес, а які ні. Як би це робили діти? 

У методично контрольованому дослідженні змінюється лише один параметр, тоді як всі інші залишаються незмінними. Тож ви можете протестувати одні й ті ж посудини в різних кольорах або матеріалах, або тарілку, маленьке горнятко і мисочку з кераміки та з’ясувати, які фактори впливають на замерзання, а які –  ні.

Порада: Нехай діти у свій спосіб документують те, що вони з’ясовують. Ви можете використати ці результати для продовження практичної гри „Кілька паличок і три закарлючки” (див. нижче). Питання  для подальшого дослідження, після того, як все замерзло: як вважають діти, в якій посудині лід буде найшвидше танути? І чому? Тут ви можете програти весь процес назад і безпосередньо використати нещодавно набуті знання дітей.

Навчальний досвід

Діти дізнаються, що точна мова та зрозуміла документація важливі для того, щоб інші могли зрозуміти власні результати.

Де діти стикаються з цим у повсякденному житті?

Правила гри, кулінарні рецепти  або повідомлення про останній дослідницький проект у вашому закладі - бувають дуже різні ситуації, коли діти пояснюють, розповідають  або посилаються на досягнення інших. Але як  подати таку інформацію  без  непорозумінь і щоб усі її розуміли?

Практична ідея: кілька паличок і три закарлючки. Запропонуйте дівчатам та хлопцям намалювати кілька паличок на маленькому аркуші паперу. Важливо, щоб діти  не ставили питань і не бачили, як це роблять інші, а просто малювали так, як вони розуміють. При цьому не слід використовувати таке поняття, як „правильно” чи „неправильно”.

Потім запропонуйте дітям намалювати три маленькі закарлючки поруч на іншому аркуші паперу. В кінці разом порівняйте аркуші. Скільки паличок намалювали діти? Довгі вони чи короткі, поперечні чи поздовжні, близько одна до одної чи далеко одна від одної? А як щодо закарлючок? Чи схожі окремі варіанти? Як думають діти, що може бути причиною? Як сформулювали б діти інструкцію так, щоб усі вони однаково розуміли? І як би вони пояснили це дитині, яка не чує? Тут ідеться про точне висловлювання та використання мови чи образів, які всі розуміють. Це сприяє загальному розумінню, що якраз у дослідженні є обов’язковим, щоб уникати неправильного тлумачення та непорозумінь.

Порада для поглиблення та подальших досліджень: Нехай діти порівняють свої результати попередніх досліджень –  наприклад, із практичної пропозиції „Від чого це залежить?”. Чи всі можуть їх зрозуміти?

ВМІННЯ ШУКАТИ

Навчальний досвід

Діти вчаться самостійно шукати інформацію та використовувати для цього відповідні ресурси. 

Де діти стикаються з цим у повсякденному житті?

Дівчата та хлопці можуть під час дослідів відповісти на багато запитань – наприклад, про явища, які їх оточують. Але іноді це неможливо або потрібна додаткова інформація.

 Практична ідея: Розшукується – знайдено!

Скористайтесь як приводом типовим дитячим запитанням, яке діти не можуть самостійно дослідити, наприклад: „Скільки є зірок?” або „Чому я повинен спати ввечері?”

Разом із дітьми подумайте, як вони діятимуть далі. У кого вони можуть запитати? Де можна дізнатись? Чи є у дітей книги на цю тему, чи знаходять вони інформацію в Інтернеті чи, можливо, знають фахівця?

Які переваги й недоліки різних підходів, і як вибрати відповідний? Наприклад, книга може бути застарілою, а в Інтернеті часто можна знайти багато різної інформації, проте там важче встановити її достовірність.

Чи завжди один метод кращий за інший, чи це також залежить від інформації, яку шукають? Які варіанти для дітей, що поки не вміють читати?

Для цього зіграйте з дітьми у квест за темою, яка цікавить дітей. Зберіть всю інформацію, яку для цього діти можуть знайти у різний спосіб, і обміркуйте: «Звідки діти взяли інформацію? Чи знайшли вони схожі відповіді, чи, можливо, вони суперечать одне одному? Чи змогли діти отримати відповіді на свої запитання?

* публікація підготовлена на основі методичних матеріалів, розроблених фахівцями з Фонду “Будинок маленьких дослідників” (Stiftung Haus der kleinen Forscher), Німеччина